Наприкінці березня Верховна Рада прийняла закон про заборону використання географічних назв, пов’язаних з Росією та російською історією. Закон стверджує, що такі назви «символізують державу-окупанта або її визначні, пам’ятні, історико-культурні місця та діячів, які здійснили військову агресію».
Ухвалення закону, вперше представленого в квітні минулого року, прокладе шлях до подальшого витравлення не лише російської мови та культури з українського суспільства, але й історичних знань та правди в цілому. Складна історія України, яка у ХХ столітті була нерозривно пов’язана з історією Жовтневої революції, підмінюється історичними міфами ультраправого українського націоналізму.
Як зазначено в анотації закону, він «спрямований на деколонізацію топоніміки та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України (...) З метою повного відновлення української історичної та національної топоніміки, модернізації її назвами новітні Герої в боротьбі з ворогом».
Про яких «Героїв» мають на увазі автори закону, в законі не вказано. Але немає сумніву, що діячі різних ультраправих воєнізованих формувань країни, таких як батальйон «Азов» і «Правий сектор», тепер матимуть ще більше вулиць, площ і пам’ятників, названих на їх честь.
Цей процес перейменування вулиць та встановлення пам’ятників на честь фашистів і нацистських колабораціоністів вже триває. У жовтні минулого року вулицю в Києві, названу на честь радянського маршала Родіона Малиновського, було перейменовано на честь батальйону «Азов», організації, яка відкрито виступає за неонацизм і спортивну фашистську символіку. На церемонії перейменування були присутні як депутат Київради, так і засновник «Азова» Андрій Білецький.
Малиновський, який був етнічно українцем, відіграв ключову роль як у розгромі нацистської Німеччини під Сталінградом, так і у звільненні більшої частини південної України від жахів нацистського панування 1943-1944 років.
На противагу цьому, засновник «Азова» Білецький у 2010 році заявив, що місія української нації полягає в тому, щоб «очолити білі раси світу в останньому хрестовому поході … проти очолюваних семітами Untermenschen [недолюдей]».
Нещодавно Київрада оголосила про плани перейменувати площу Льва Толстого на «Площу українських героїв». Ще одна запропонована зміна передбачає, що вулиця Льва Толстого стане вулицею Гетьмана Павла Скоропадського, який ненадовго очолював антибільшовицьку Українську державу в 1918 році як маріонетка німецького імперіалізму.
Раніше в 2016 році Київська міська рада суперечливо перейменувала Московський проспект на честь Степана Бандери, сумнозвісного колабораціоніста нацистів, чия Організація Українських Націоналістів брала участь у винищенні сотень тисяч євреїв і поляків під час Другої світової війни.
У той час як процес «декомунізації» — евфемізм для систематичного стирання соціалістичних символів, назв, пам’ятників та історії — розпочався в Україні після сталінського розпаду Радянського Союзу в 1991 році, кампанія «дерусифікації» протягом тривалого часу була в основному обмеженою до західноукраїнських міст і сіл, де праві націоналісти мали політичну владу на місцях і не були частиною офіційної урядової політики.
Однак після підтриманого США та ЄС державного перевороту 2014 року, який усунув обраного президента Віктора Януковича та встановив правий націоналістичний пронатовський уряд, процеси дерусифікації та декомунізації швидко прискорилися, і ці терміни стали майже синонімами. З 2014 року тільки в Києві перейменували близько 500 вулиць.
Такі процеси були використані для сприяння швидкому нарощуванню українських військових для підготовки до війни та відокремлення української економіки від її давнього політичного та економічного союзника, Росії.
Автори нинішнього антиросійського закону використовують фашистські формулювання, щоб стверджувати, що дерусифікація та деколонізація «рівнозначні самозбереженню нації».
«Сьогодні цей процес набуває значної актуальності та ваги, оскільки у відносинах між Україною та Росією, яка вже понад 8 років поспіль здійснює збройну агресію проти нашої незалежної держави, склалася нова цивілізаційна та політико-ідеологічна реальність. виник», – констатують законодавці.
За словами Федора Веніславського, депутата від політичної партії президента Володимира Зеленського «Слуга народу», будь-яке нагадування про тісний зв’язок історії України з історією Росії чи Радянського Союзу буде видалено з України протягом шести місяців.
'Я думаю, що найближчим часом, протягом півроку, ми позбудемося будь-яких зв'язків з колишньою радянською, російською і сучасною Росією', - заявив Веніславський в інтерв'ю українському телеканалу 'Рада'.
Закон також має на меті скасувати демократичну місцеву владу, дозволяючи особам подавати до суду на органи місцевого самоврядування, якщо вони підозрюють, що, за словами Веніславського, дозволено залишати назви, пов’язані з російською мовою. У південних і східних областях України, де переважною мовою є російська, такі закони, безсумнівно, нададуть повноваження окремим ультраправим націоналістам керувати місцевою владою.
Не дивно, що реакційне законодавство було схвалено ультраправим Володимиром В’ятровичем, колишнім директором Українського інституту національної пам’яті та нинішнім депутатом парламенту. В’ятрович зазначив, що закон «ознаменував собою вирішальний крок на шляху до очищення України від усіх ознак «русского мира» та повної деколонізації нашого публічного простору». За словами В'ятровича, чинний закон 'не менш важливий, ніж прийнятий у 2015 році закон про декомунізацію', який заборонив комуністичну символіку та заборонив КПУ брати участь у виборах.
За даними Українського інституту національної пам’яті В’ятровича, до 2016 року в Україні було перейменовано 51 493 вулиці та 987 міст і сіл, а також знято 1320 пам’ятників Леніну та 1069 пам’ятників іншим комуністичним лідерам і діячам.
Раніше В’ятрович працював директором архіву Служби безпеки України (СБУ), водночас працюючи головою фронтової організації ОУН-Б – Центру дослідження визвольного руху. Він публічно прославив діяча українського фашизму Степана Бандеру та його нацистських пособників з ОУН-Б як мучеників і героїв.